Глосарій лекції №3 «Підходи функціонального тестування» з курсу «Основи тестування ПЗ»

Авторизація (Authorization) – процес перевірки (підтвердження) прав на виконання певних дій. Для авторизації необхідно ввести логін та пароль.

(Див. також вхід до акаунту, вхід в обліковий запис, логін)

Валідація (Validation) – це визначення відповідності розробленого ПЗ очікуванням і потребам користувача, вимогам до системи.

Вимога (Requirement) – опис того, які функції і з дотриманням яких умов має виконувати додаток в процесі вирішення корисного для користувача завдання.

(Див. також технічне завдання, специфікація)

Граничне значення (Boundary Value) – вхідне чи вихідне значення, яке знаходиться на межі еквівалентної області або на найменшій відстані від обох сторін межі, наприклад, мінімальне або максимальне значення області.

Клас еквівалентності (Equivalence class) – набір даних, що обробляється однаковим способом мислення й приводить до однакового результату.

Випадаючий список (Drop-down List) – елемент графічного інтерфейсу користувача, що дозволяє вибрати одне або декілька з наперед визначених значень параметра.

Лічильник (Counter) – двонаправлений варіант для числових значень. Натискання на кнопку дозволяє змінити значення параметра на одиницю в більшу або меншу сторону. Можуть також працювати автоматично (відлік часу).

Прокрутка (Scroll) – можливість перегортати/переміщати/прокручувати рядок або сторінку за допомогою вертикальної або горизонтальної смуги прокрутки.

(Див. також перегортування сторінки вертикально або горизонтально, переміщення, скрол)

Форма (Web Form) – це елемент веб-сторінки, призначений для введення інформації. Поля web-форми можуть заповнюватися набором тексту, або вибором значень зі списку.

(Див. також веб-форма)

Дослідницьке тестування (Exploratory Testing) – більш формальна версія Ad-hoc тестування, під час якого тестувальник активно контролює проєктування тестів в той час, коли ці тести виконуються, і використовує отриману під час тестування інформацію для проєктування нових і покращених тестів.

Негативне тестування (Negative Testing) – призначене для перевірки сценаріїв, відмінних від передбаченого використання ПЗ, вхідних даних з неправильними параметрами тощо. Основна мета виконання таких тестів – переконатися, що система прийнятно реагує на виняткові ситуації і не викликає функцію при неправильних вхідних даних.

Позитивне тестування (Positive Testing) – тестування, яке використовує тільки валідні дані та перевіряє, чи додаток правильно виконав функцію, що викликається. Тобто покликаний показати, що програма працює так, як і належить, за умови, що користувач вносить коректні дані і не виходить за рамки передбаченого сценарію поведінки.

Функціональне тестування (Functional Testing) – один з видів тестування, спрямований на перевірку відповідностей функціональних вимог ПЗ до його реальних характеристик. Основним завданням функціонального тестування є підтвердження того, що розроблений програмний продукт володіє усім функціоналом, що необхідний замовнику. Функціональне тестування розглядає заздалегідь вказану поведінку і ґрунтується на аналізі специфікацій функціональності компонента або системи в цілому. Функціональні тести ґрунтуються на функціях, які виконуються системою, і можуть проводитися на всіх рівнях тестування (модульному, інтеграційному, системному, приймальному). Як правило, ці функції описуються у вимогах, функціональних специфікаціях або у вигляді випадків використання системи (use cases).

Ad-hoc тестування (Ad-hoc Testing) – імпровізоване тестування, яке виконується неформально; без формальної підготовки тестів, формальних методів проєктування тестів, визначення очікуваних результатів та керівництва з виконання тестування.

(Див. також вільне тестування, інтуїтивне тестування)