Тестування push-сповіщень

Push-сповіщення – це спливаючі вікна з інформацією на екрані мобільного пристрою, які відправляються тільки користувачам, які погодилися на отримання сповіщень. «Сповіщення» означає надання інформації. Використання push-сповіщень в мобільному пристрої полягає в тому, що технологія не вимагає відкриття додатків на мобільному пристрої для отримання повідомлення. Це дозволяє мобільному пристрою отримувати і відображати текстові повідомлення навіть коли екран пристрою заблоковано, а додаток, що відправляє сповіщення, також закрито. Повідомлення найчастіше з'являються з висувної панелі «шторкою» у верхній частині екрану, а також на екрані блокування.

Пік популярності поняття «push-сповіщення» набрало після того, як компанія Apple запустила сервіс Apple Push Notification Service (APNS) для здійснення передачі повідомлень на мобільні пристрої під управлінням iOS 3. Пізніше Apple реалізувала push-сповіщення для OS X та браузера Safari.

Зараз є три основні служби відправки push-сповіщень на мобільні пристрої::

1. Apple Push Notification Service (APNS) – спочатку її додали тільки для айфонів, пізніше для OS X та браузера Safari.
2. Android Cloud to Device Messaging (C2DM) запустили ще у 2008 році, а вже в 2012 році замінили на нову службу Google Cloud Messaging (GCM). Також за допомогою цієї служби можлива відправка повідомлень в додатки, зроблені на основі Chrome.
3. Microsoft Push Notification Service (MPNS) – служба від Microsoft. Відправляти push-повідомлення вони змогли з сьомої версії Windows Phone.

В iOS є три типи повідомлень:

1. Audio – програється звуковий сигнал після отримання повідомлення.
2. Audio/Banners – відображається банер разом зі звуковим сигналом. Переглянути повідомлення можна опустивши «шторку».
3. Badges – відображається цифра або унікальний символ біля іконки програми.

У Windows Phone 8 аналогічно є три типи повідомлень:

1. Toast – інформація відображається протягом 10 секунд у верхній частині екрану. Також повідомлення клікабельне.
2. Tile – з'являються у вигляді чисел на іконці програми на екрані Live Tile (плитці).
3. Raw – дозволяє відправляти інформацію в будь-якій формі в додатку. В основному використовується ігровими додатками.

Android ОС найліберальніша в плані повідомлень. В ОС відсутня стандартна система для відображення сповіщень користувачеві на екрані. Вся інформація безпосередньо йде в додаток, причому можливо передавати інформацію в будь-якій формі. А після отримання інформації додаток виводить на екран стандартне повідомлення в Android ОС або відображає банер на зразок iOS.

Правда, враховуючи, що Android ОС є відкритою і гнучкою системою, push-сповіщення можна виводити на екран смартфона в довільній формі.

Основний сценарій тестування push-сповіщень у мобільному пристрої – це перевірка відправки та отримання повідомлення на потрібному пристрої.

Також присутні інші типові тестові сценарії:

1. Переконатися, що сповіщення отримане, коли програма не запущена.
2. Переконатися, що сповіщення отримане, коли додаток запущено.
3. Переконатися, що сповіщення отримане, коли додаток запущено і згорнуто.
4. Переконатися, що сповіщення отримане під час запуску програми.
5. Переконатися, що сповіщення отримане під час гри.
6. Переконатися, що сповіщення отримане, якщо активна інша програма.
7. Перевірити отримання сповіщення в різних часових поясах.
8. Якщо сповіщення клікабельне, то потрібно перевірити, що відкривається правильне вікно після натискання.
9. Перевірити звук, вібрацію і миготіння під час отримання сповіщення.
10. Перевірити точку входу в додаток. Наприклад, коли користувач відкриває IM (WhatsApp, Skype і т.д.) сповіщення, то відкривається чат з користувачем і відображаються останні сповіщення, а не початкові у вікні керування (список користувачів).
11. Перевірити відсутність повторного сповіщення, використовуючи різні тригери.
12. Перевірити відображення сповіщення безпосередньо в додатку при відкритому додатку.
13. Перевірити запуск додатку, запущеного у фоновому режимі, після натискання сповіщення і розблокування пристрою.
14. Перевірити відображення банера після отримання сповіщення при не заблокованому екрані.
15. Перевірити запуск програми після натискання на банер сповіщення.
16. Перевірити відображення сповіщення в «шторкою» повідомлень в разі, якщо користувач не натисне на банер в сповіщенні.
17. Перевірити запуск програми після натискання на сповіщення в «шторкою» повідомлень.
18. Перевірити оновлення кількості сповіщень на значку додатка після натискання на банер.
19. Перевірити кількість непрочитаних сповіщень на значку додатка, у разі, якщо користувач натиснув і прочитав сповіщення.
20. Переконатися, що заголовок сповіщення правильний.
21. Перевірити мову сповіщення.
22. Переконатися, що сповіщення пропадає з «шторки» повідомлень після того, як користувач його відкрив.

Push-сповіщення – це корисний інструмент, який використовується в багатьох системах. Типи повідомлень повинні враховувати інтереси користувачів і бажано не обмежувати їх у виборі типу прийому сповіщень. Сповіщення використовуються на різних платформах і є зручними для користувачів, так як дозволяють не пропустити важливі повідомлення, новини, оновлення. Користувачі отримують потрібну інформацію в комфортному для них вигляді, можуть швидко переглянути нові сповіщення і відповісти на них, не відкриваючи сам додаток.