Що таке Mind Maps
«Mind map» (англ. карта думок) – структура у вигляді блоків, що демонструє зв'язок між елементами. Цей термін має безліч синонімів: асоціативна карта, діаграма зв'язків, карта знань, ментальна карта, інтелект-карта, карта думок, карта розуму.
Візуалізація процесу мислення застосовується людьми не одну сотню років, але популяризувати цю технологію почали тільки в середині минулого століття. На сьогоднішній день інтелект-карти широко використовуються в різних видах діяльності для запам'ятовування та аналізу інформації.
Для чого необхідна візуалізація тестів
У тестуванні, особливо на початку роботи над новим проєктом, виникає безліч питань: що тестувати, як тестувати, коли тестувати, які пріоритети тестування і т.п. При цьому, найчастіше, замовник бажає дізнатися відповіді на ці питання якомога швидше.
Інтелект-карти економлять багато часу, так як дозволяють в найкоротші терміни виявити головну ідею, розставити пріоритети і охопити весь обсяг робіт. Ментальна карта зазвичай зображується як деревоподібна схема з завданнями, які пов'язані гілками з основною метою. Такий спосіб запису дозволяє візуалізувати асоціативне мислення мозку і розвивати обговорення центральної проблеми.
Головні правила створення ментальної карти
Для того, щоб діаграма зв'язків була максимально ефективною, необхідно керуватися декількома правилами:
- У центрі розташовується головна мета (проблема, ідея).
- Від центру виходять гілки з основними передбачуваними відповідями на питання, вирішення проблеми або розвиток ідеї.
- Кожна гілка теж може гілкуватися. Таким чином все вибудовується від головного до другорядного.
- Замість фраз записуються тільки ключові слова, що несуть основне смислове навантаження.
Основою діаграми зв'язків в роботі тестувальника зазвичай є об'єкт тестування. Для початку проєкт потрібно розбити на базові функції, відповівши на питання:
- Для чого потрібен продукт?
- Що користувач там буде робити?
- Що замовник хоче, щоб користувач там робив?
Під час обговорення підходів до тестування нового продукту теж є центральні питання, наприклад:
- Які види тестування будуть використані?
- Які тести увійдуть до функціонального тестування?
- Які інструменти тестування будуть використані?
Ментальні карти підходять для великих проєктів, за які спочатку страшно братися. Але якщо почати візуалізувати, все розкладається по поличках. Весь мега проєкт, як клубок, поступово розмотується і виникає впорядкована карта послідовних дій. Ключова ідея породжує кілька основних великих, кожна з яких, в свою чергу, розвивається, конкретизується у вигляді ще більш дрібних. Головна умова – починати від основної цілі і рухатися до другорядних, а не навпаки.
Застосування інтелектуальних карт у тестуванні
Часто буває, коли з'являється новий проєкт, специфікація до нього відсутня, або містить безліч тексту. Інформацію потрібно організувати та структурувати, оцінити витрати часу і ресурсів. Неможливо втримати в пам'яті всі логічні зв'язки та ланцюжки.
Інтелектуальні карти допомагають впорядкувати дані, знижують ризик заплутатися або забути деталі. Кожному елементу карти можна залишати коментарі, прикріплювати скріншоти та посилання, що дозволяє використовувати її і як документацію (наприклад, тест-план). Зникає необхідність вивчати купу тексту в пошуках потрібного місця для внесення змін або пошуку інформації. Візуалізація і наглядність ментальних карт також дозволяє побачити логічні неточності у документації, недоробки або можливі покращення тестованого продукту.
Зазвичай для структурування тестування елементів і функцій використовуються чеклісти, але вони бувають занадто довгими і заплутаними. Тому іноді легше складати діаграми зв'язків, які більш наглядні за рахунок візуального формату і тому знижують ризик пропустити перевірку. Розставивши на мапі пріоритети, вже складно забути про першочергові завдання і найбільш важливі частини функціоналу. Інтелект-карта наочно ілюструє взаємозв'язки між елементами. Завдяки цьому, у разі появи бага в одному місці, можна оперативно перевірити всі пов'язані з ним частини та функції.
Висновки
Інтелектуальні карти допомагають структурувати та систематизувати інформацію у лаконічній формі, розставити пріоритети і не забути про важливі деталі. Ними можна замінити громіздкі тест-плани або довгі чеклісти. Наочність даних допомагає точніше проаналізувати ступінь трудомісткості, оцінити ризики, і, таким чином, ефективніше побудувати роботу над проєктом.
